?

Log in

Одному непрочитаному віршу


Почуття давно в землю втоптані
І не проростуть, а стануть кроками -
Від тебе подалі,
Крізь біль і крізь жалі.

Докричатися чи достукатись
Не виходило. Що ж, треба рухатись.
Вперед і без тебе.
Так треба. Так треба!
Read more...Collapse )

День знаходження

Цього року не встигла вчасно написати сюди вірш до свята. Виправляюся.

***

просто К.

Я люблю, як ти кажеш мені "доброго ранку",
Як ти засинаєш, обіймаючи мої ноги,
Люблю варити для тебе вівсянку
І просто мовчати разом, коли на те змога.
Люблю, навіть коли ти кричиш, коли репетуєш,
Люблю, коли не даєш мені працювати,
Люблю, коли бурчиш і коли ревнуєш,
Люблю дивитись фільми або разом читати.
Люблю, навіть коли ти вчиняєш мерву:
Просто люблю все, що ти можеш робити.
Люблю, що ти поряд - завжди і напевно.
Люблю. Бо не можна тебе не любити.

19-22.01.17

Декупажу-2

Музи їздять у метро

"Натхнення можна знайти скрізь, - колись казала хлопцеві, - треба тільки шукати. Саме "шукати", бо саме воно "приходить" вкрай рідко".
Мої промови минулого року не подіяли, але цим літом я сама знайшла натхнення в метро і пригадала ті слова. Так от, побачене:
Read more...Collapse )

Забавки філологів

Всі нині пишуть щось про мову: хтось - сумну правду, а хтось - просто щось цікавеньке, ну і я собі вирішила щось написати.
Мене завжди напружували безкінечні ланцюжки епітетів і порівнянь на тему "ой яка чудова українська мова" без аргументації (яка була у "початковому варіанті"), але чомусь пригадалося, як колись на першому курсі ми бавилися у твори на одну літеру. Я не мастачка у цій справі (була одна дівчина, яка написала оповідання на півлистка А4 на "ґ" - оце праця!), але поділюся тим, що збереглося.

Вільний вітер віє, виє
Вовк вівцю вловить воліє.
Вільху вітер вигинає,
Вівці від вовків втікають.
Вільха впала, відлякала
Всіх вовків. Вони відстали.
Вівці весело вертались:
Вдало всі-всі врятувались.

(початок жовтня 2007)

Не кожною мовою так удасться. А українською - залюбки. Спробуйте ;) А якщо вже пробували - поділіться, що вийшло.

Для милої подруги

Щось давно тут не було листівок...

Жадан у моєму житті

Фантазія з горіхами

А хіба не так?

Tags:

Захоплююсь

Тому, кого не можна називати

Тобою захоплююсь: стрімкими атаками ти наступаєш,
Та тільки не танками. Різними тактиками ти забираєш
Нові території мозку мого і життя дотебешнього.
Чи ще захопиш мене всю без решти ти?
Тобою захоплююсь: рухами впевненими, руками надійними,
Планами неймовірними, думками, сповненими надіями,
Розмовами про генетику, про теорії з практиками,
Про управління спільнотами та управління галактиками,
Жагою жити, любов'ю до світу, його маленьких часточок,
Простими і щирими римами про милу дівчинку Настечку,
Здатністю рухатись далі, легко приймати і відпускати
(Це не стосується здатності раптово кудись зникати),
Запахом трави свіжоскошеної, різними ще принадами,
І таємницями внутрішніми, які ще треба розгатувати.
Потроху тобою захоплююсь. А далі? Що, що робити?
А далі, можливо, тобі удасться всуціль мене захопити.

7.08.16